Основою сюжету послужила реальна історія в сім'ї міщан Кликових, в якій невістка, доведена свекрухою до відчаю, наклала на себе руки, втопившись у Волзі. Саме взаємини у подібній сім'ї і стали основою п'єси. Для людей тієї епохи подібні явища не були чимось секретним.
Тому, не дивно, що саме таке назва дав своєму творі автор. Слово «гроза» має кілька значень у п'єсі. По-перше, це явище природи, по-друге, символ змін у «темному царстві» – багатовіковому суспільному укладі в Росії.
На мою думку, цю п'єсу названо драмою, а не трагедією, тому що Катерина, потонувши у Волзі, знайшла спокій, який вона собі й хотіла. Для неї померти було не страшно. Він про це сама мріяла у своїх мріях. Вона мріяла про її власний похорон, квіточки на її труні.