Презумпція невинності отримала відображення у статті 49 Конституції Російської Федерації: "Кожен обвинувачений у скоєнні злочину вважається невинним, доки його винність нічого очікувати доведено у передбаченому законом порядку і встановлено набравшим чинності вироком суду".
Презумпція невинності (лат. praesumptio innocentiae) — один із основоположних принципів судочинства, який полягає в тому, що особа вважається невинним, доки його вина в скоєному злочині не буде доведена в порядку, передбаченому законом, і встановлена вироком суду, що набрав законної сили.
praesumptio – припущення, очікування, надія) – припущення, яке вважається істинним доти, доки помилковість такого припущення не буде безперечно доведена.
Вона проявляється, коли недоведена винність прирівнюється до доведеної невинності. І коли непереборні сумніви тлумачаться на користь обвинуваченого. У професійних судах місце презумпції невинності займає презумпція достовірності матеріалів попереднього слідства.