Вищою владою у Війську вважалося Військове Коло, яке призначало або затверджувало Войскового Отамана. Помічниками отамана були військові осавули. Секретарем вважався військовий дяк. Адміністрація здійснювалось за допомогою військової канцелярії, де також була посада скарбника, тлумача та асесора.
Коротко. Коли козацькі області приєднали до Росії, демократичні інститути замінили імперської бюрократією. У наступні сто років з козаків вдалося зробити повністю лояльне влади служивий стан. Спочатку його використовували у війнах із зовнішніми ворогами, але потім — і для придушення внутрішніх виступів.
Починаючи з 18-річного віку, козак вважався в підготовчому розряді протягом трьох років. Протягом цього часу він повинен був обзавестися конем і обмундируванням. Потім козак зараховувався до стройового розряду, і проходив дійсну службу протягом чотирьох років, після чого переводився «на пільгу».
Правом присутності на колах та сходах, правом бути обраним на будь-яку посаду, правом вільно викладати і відстоювати свої погляди як на розвиток козацької громади, так і всього козацтва, традиційно мають чоловіки, православні козаки.