На Русі гудзики виглядали як кулька з вушком, почали їх використовувати наприкінці 15 століття, виготовляючи зі срібла, перлів та дорогоцінного каміння. На Русі гудзики виглядали як кулька з вушком, почали їх використовувати наприкінці 15 століття, виготовляючи зі срібла, перлів та дорогоцінного каміння.
Гудзики виготовлялися з дорогоцінних металів, коралів, бурштину, перлів. Форма, розмір, прикраса гудзиків та їх кількість на одязі говорили про багатство та соціальне становище людини. Шуба могла коштувати дешевше за наявні на ній гудзиків. Були навіть деякі предмети одягу, що мали понад сто гудзиків.
Перші ж застібки, що нагадували гудзики, З'явилися приблизно в III тисячолітті до нашої ери. На розкопках в Індії в Мохенджо-Даро (долина річки Інд) були знайдені справжнісінькі гудзики з двома або трьома дірочками для пришивання. Вчені датували їх 2800-2600 роком до н.
Перша ідея про практичну функцію гудзиків спала на думку лише через п'ятсот років у Туреччині, тоді вони вже виготовлялися з каменю і застосовувалися для утримання компонентів одягу. Та гудзик, Який ми її знаємо сьогодні, з'явилася в Німеччині в XIII столітті і відразу завоювала популярність у Європі та у світі.