Походить від істот. розвідка та гол. розвідати від раз-+ знати, далі від праслав.
Розвідник може означати:
- Розвідник – Співробітник органів або військовослужбовець служби розвідки.
- Розвідник — військовослужбовець, надісланий на розвідку та військово-облікова спеціальність.
- Розвідник – Фахівець з розвідки надр, корисних копалин.
- Розвідник – Корабель для морської розвідки.
- Розвідник – Літак для повітряної розвідки.
розвідник – іменник, має такі синоніми: шпигун шпигун агент
Розвідник вирішує завдання, спрямовані на збір інформації про місця дислокації, озброєння, чисельний склад, передбачувані наміри протистоящих частин та підрозділів угруповання противника.