У згаданому вище слові наголос ставлять на склад з буквою О — бомжі.
бомжі – іменник, називний п., од., мн. год. бомжі – іменник, називний п., од., мн.
Частина мови: іменник
| Однина | Множина | |
|---|---|---|
| Дт. | бомжу | бомжам |
| Вн. | бомжа | бомжів |
| Тв. | бомжем; бомжем | бомжами |
| Пр. | бомже | бомжах |
від «Без певного місця проживання») — термін протоколу поліції (радянської міліції), який надалі перекочував у сленг. Розмовне слово, що використовується в російській публіцистиці та повсякденному мовленні, що виникло від абревіатури, характерної для офіційних документів радянської міліції, – «БЕЗХАТЬКО»(варіанти – «б/о м. м.»