Разом з Жоржем Шлюбом, якого зустрів у 1907 році, Пікассо стає родоначальником кубізму — художнього напряму, який відкидав традиції натуралізму та образотворчо-пізнавальної функції мистецтва.
Кубізм сформувався до осені 1908 року в роботах Жоржа Брака та Пабло Пікассо та еволюціонував з аналітичної стадії (1909–1912), коли до 1912 року наблизився впритул до абстракції, до синтетичної (1913–1914), коли знову звернувся до фігуративної мови.
За іншою версією термін «кубізм– це неологізм, придуманий поетом Максом Жакобом у червні 1907 року під час дружніх зустрічей і в суперечках про мистецтво з Пабло Пікассо, його супутницею Фернандою Олів'є, Гійомом Аполлінером і Марі Лорансен.