У транскрипції м'якість приголосного завжди позначається однаково. знаком апострофа поряд з м'яким приголосним: [м'ат']. М'якість непарних м'яких приголосних [ч'] і [ш':] також завжди позначається транскрипції.
Таблиця вимови російських голосних та їх запис у транскрипції
| Графема | Фонема | позиції у слові |
|---|---|---|
| o | | o| | [ъ] |
| я | | 'a| | ['ь] |
| e | | е| | ['ь] |
| е | |' o| | – |
Значок [ъ] (єр) позначає редукований звук, середній між [и] і [а], який вимовляється у багатьох ненаголошених складах, крім першого попереджувального та абсолютного початку слова, на місці літер а, о, е; садівник – [съ^д^вот], дорогий – [дър^гои], жолобок – [жълбок], місце – [м'єсть], палиця – [палкъ], теж – [тожъ].
Апостро́ф (фр. apostrophe від ін. -грец. ἀπόστροφος — «навернений назад») — небуквенний орфографічний знак у вигляді надрядкової коми ('), штриха або будь-якого іншого схожого накреслення, що вживається в літерному листі різних мов у різному на різному.