Один багатий чоловік знайшов дитину, яка перебувала в поганому стані. Він був дуже слабкий, голодний і хворий. Генерал розумів, що до міста він довести його не встигне, тож герой вирішує віддати його службовцям монастиря. Саме в цьому місці зростав герой протягом кількох років.
Російський генерал узяв маленького Мцирі у полон і віз його з собою. На шляху до Тіфліса (Тбілісі) хлопчик захворів. Генерал залишив його жити в монастирі. Так Мцирі опинився у монастирі.
Мцирі вже мав стати ченцем, але одного разу вночі він втік. Через три дні ченці знайшли пораненого та знесиленого юнака і принесли до монастиря. Незабаром стало зрозуміло, що Мцирі вмирає. Перед смертю він розповів ченцю, що виховав його, що пережив на волі за ці три дні.
Мциpі, герой твору Лермонтова, загинув з голоду. Відмовитися від їжі було його власне рішення. Його хотіли заточити до монастиря, а він хотів свободи. Він віддав перевагу смерті ув'язненню.