Більшість мамонтів вимерли 14 – 10 тисяч років тому в кінці плейстоцену або на початку голоцену, одночасно з вимиранням 34 пологів великих тварин (Пізньочетвертинне вимирання).
Останні шерстисті мамонти вимерли на острові Врангеля близько 4000 років тому, вже в історичний час через інбридінг (острів міг прогодувати не більше 300 особин), на острові Святого Павла — 5600 років тому через зникнення останнього джерела прісної води.
Пік вимирання мамонтів, який став лише малою частиною масового вимирання великих ссавців четвертинної епохи, припав на кінець останнього заледеніння, близько 15 тисяч років тому, і приблизно через п'ять тисяч років вони остаточно зникли.
Дата останньої появи мамонтів на Таймирі виявилася лише 3900 +/- 200 років тому. Що лише на 200 років пізніше за останній мамонта острови Врангеля! Але й похибка дати теж 200 років, тобто ця різниця стає технічною, умовною. Популяції на Таймирі та острові Врангеля жили і зникли одночасно.