Найчастіше використовуються узагальнюючі назви різних видів пива залежно від типу бродіння. Якщо для виробництва пива використовувалися пивні дріжджі верхового бродіння, таке пиво називається ель, а якщо пивні дріжджі низового бродіння, то таке пиво називається табір.
В підсумку пиво виходить менш солодке, ніж ельі містить менше смакових ноток. Інша відмінність полягає в умовах витримки. Табір витримується за дуже низької температури — від 0 до 7 градусів. За таких умов пиво проводить приблизно місяць, після чого набуває знаменитого освіжаючого смаку і легкого аромату.
До XV століття в Англії хміль зовсім не застосовувався у пивоварстві; всі види напою, що виходив, іменувалися елем. Замість хмелю як консервант і відтінник смаку солоду при виробництві елю зазвичай використовували грюйт – суміш трав та/або спецій, яку варили в суслі перед бродінням.