У назві казки звучить авторська іронія. Приставка надає слову значення «дуже». Швидше за все, піскар надто розумний. Салтиков-Щедрін глузує з дурості піскаря, Який, вважаючи себе мудрим, все життя ховався від будь-яких потрясінь і не помітив, як нудно і повсякденно протікало його існування.
Полягає вона в тому, що життя можна прожити цікаво та насичено, незважаючи на різні ризики. А можна закопатися в нору своїх страхів і закінчити свій вік у повній самоті та душевній порожнечі. Що й сталося з піскарем.
Відповіді на запитання: 1) Салтиков-Щедрін висміює дармоїдство, марнотратство життя задарма, неробство, страх перед усім оточуючим, перед світом, людьми, небажання щось робити і робити корисні справи на благо себе та інших.