Монолог (від ін. -грец. μόνος – один і λόγος – мова) – мова дійової особи, головним чином у драматичному творі, виключена з розмовного спілкування персонажів і не передбачає безпосереднього відгуку, на відміну від діалогу; мова, звернена до слухачів чи до самого себе.
Монолог – Промова, звернена, перш за все, до самого себе і не розрахована на словесну реакцію співрозмовника. Монолог характеризується складним синтаксичним побудовою і прагненням охопити більш широке тематичне зміст проти тим, що характеризує обмін репліками у діалозі.
Монологічною є наукова, ділова, багато в чому публіцистична мова. Однак частіше термін монолог застосовують до художньої мови. Монолог можна визначити як компонент художнього твору, що є мовою, зверненою до самого себе або до інших.