Баян є удосконаленою формою гармонії. Вигадав його у 1897 році італійський майстер та засновник промислового виробництва гармонік в Італії Пасло Сопрані. Батьком першої подібної російської моделі того ж року став виконавець-гармоніст та конструктор Павло Чулков. Чулков приїхав до Самари 1894 року.
Стерліговим Стерліговим, за дорученням музиканта-гармоніста Орланського-Титаренка, був виготовлений складний чотирирядний інструмент, що отримав назву «Баян», на згадку давньоруського оповідача. Інструмент швидко вдосконалювався і вже 1929 П. Стерлігов винайшов баян із готово-виборною системою на лівій клавіатурі.
Почалася вона у Стародавньому Китаї у 2-3 тисячолітті до нашої ери. Саме там народився інструмент, що є прародителем сучасного баяна. Шен – язичковий духовий музичний інструмент, що представляє корпус з приробленими по колу трубочками з бамбука або очерету з мідними язичками всередині.