Вважається, що колісниці з'явилися в Єгипті завдяки гіксосам у XVI столітті до н. е..
Згідно з його гіпотезою, перси почали застосовувати колісниці з косами пізніше, між 467 та 458 роками до н. е., отримавши досвід боротьби з грецькою важкою піхотою.
У передній частині розташовувалися поручні для закріплення віжків. Задня частина возів була відкрита. Це давало можливість воїнам заскакувати та зіскакувати на ходу. Така колісниця називалася троянської.
Це такі візки на колесах, які використовувалися у бою. Вони могли бути як двоколісними, так і чотириколісними. Такі бойові колісниці були дуже високоманеврені. У Стародавній Греції такі колісниці йшли першими в атаку, порушуючи порядок і послаблюючи армію ворога, при цьому завдавали найсильнішого удару по супротивнику.